|
ближує колонів з середньовічними кріпаками, а в класовому відношенні їх становище в епоху пізньої античності більше схоже на становище рабів. Рабовласницькі економічні відносини в Римській державі плавно переростають у феодальні, звідси і подібність статусу колонів та кріпаків, з одного боку, та колонів і рабів,- з іншого.
7. Юридичні особи в римському цивільному праві
Може видатися дивним, але римські юристи так і не розробили поняття юридичної особи як особливого суб'єкта права, протиставленого фізичній особі. Уже в Законах XII Таблиць знаходимо згадку про перші юридичні особи - це професійні об'єднання ремісників та релігійні корпорації.
Встановлення перших жрецьких та ремісничих колегій приписувалося Нумі Помпілію, другому рексу Риму, сабіну за походженням. Закони XII Таблиць (VIII. 27) дозволяли організовувати collegia та sodalicia зі своїми довільними статутами, аби лише вони не порушували загальних законів (до таких, наприклад, належала заборона влаштовувати нічні зборища -VIII, 26). Зв'язки, що об'єднували членів collegia чи sodalicia, прирівнювалися до зв 'язків між патронами і клієнтами чи найближчими родичами. Так, lex Acilia de repetundis від 149 р. до н. е. забороняв усім цим категоріям осіб виступати свідками і суддями в процесах, де звинуваченими були родичі, спадкові клієнти, патрони, члени тієї ж колегії (CIL. І. 583, § 10, 22, 33). Освячені найдавнішими релігійними культами та традиціями, великим впливом у суспільному житті Риму користувалися такі корпорації, як vici, pagani, montanі.
У праві ранньої Республіки не було поняття майна корпорації, була спільна власність членів корпорації. В разі припинення діяльності такої корпорації, це майно ділилося пропорційно між її членами. Поступово юристи починають «помічати», що певне майно може належати організації в цілому, а не окремим її членам.
|