рше одягнув імператорську корону. Зрозуміло, що подолання соціальних перегородок було серйозним випробуванням навіть для геніальних осіб. Тим з більшим запалом привілейовані верстви суспільства - давні і нові - захищали існуючу соціальну систему і благополуччя «вічного міста». І навпаки - карний злочинець, вільнодумець, політичний ворог існуючих порядків втрачав свої громадянські і цивільні права, що служило своєрідною пересторогою для усіх підданих імперії. В цьому відношенні Рим вигідно відрізнявся як від східних деспотій, так і феодальних держав пізнішої епохи, де соціальна ієрархія постійно залишалася незламною. Такий підхід до проблеми політичних і цивільних прав людини дозволив Риму у кінцевому підсумку перетворитися на світову імперію.
   Прогрес сучасних демократичних суспільств пояснюється ще й тим, що соціальне походження людини не детермінує її майбутнього місця в суспільстві (колишній залізничник Коль, комбайнер Горбачов, дочка бакалійника Тетчер, кіноактор Рейган та ін.).
  
   6. Правове становище колонів
  
   Зародження колонату припадає ще на період Республіки. В І ст. до н. е. різко скоротився притік рабів, до того ж рабська праця ставала усе більш неефективною. Нескінченні війни з сусідніми державами підірвали дрібне селянське господарство - колишню основу військової могутності Риму, соціальну базу його війська. Борги дрібних землевласників, неможливість ефективно конкурувати з латифундіями, де використовувалася практично безплатна праця рабів, створили нову форму цивільно-правових відносин. Боржник передавав свій наділ кредиторові у власність для оплати боргу. Кредитор, як правило крупний земле- і рабовласник, не особливо потребував цих кількох югерів землі. Тому маєток, часто навіть з додатковим земельним наділом, повертався попередньому власникові, але наразі у держання. Надалі користування землею було

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>