зько 70 відсотків в'язнів українських тюрем вважають, що їх засудили несправедливо або надмірно.
   Римське карне і цивільне право ставило перед собою завдання не стільки сподобатися усім без винятку жителям імперії, скільки позбавити їх сумніву в справедливості чинних норм. Наведу лише один доказ: у період республіки представництво інтересів іноземців-перегрінів у Римі здійснювали римські громадяни. Якщо такий патрон обманював довір'я клієнта, його піддавали прокляттю і ставили поза законом. І це при тому, що на перегрінів загалом дивилися як на hostes, потенційних військових противників і, відповідно, потенційних рабів.
   Українським законодавцям при розробці законопроектів слід повчитися цьому принципу: до уваги повинні братися в першу чергу настрої мас, їх почуття «справедливості» законів, а не вимоги міжнародних організацій, інтереси бюрократичного апарату держави чи побажання певних олігархічних груп.
   Здавалось би, в царині римського приватного права щось нове сказати важко. Однак концепція пропонованого
   читачеві посібника дещо відмінна. Посібник не кращий від інших (можливо, в чомусь і гірший), він просто - інший, оскільки має у своєму задумі поєднання таких елементів: 1. Читати пропоновану роботу може людина без будь-якої попередньої юридичної підготовки - слухач заочного відділення, старшокласник та ін.; крім того, можна починати читання з будь-якого розділу; 2. Праця насичена римськими сентенціями, що дає змогу збагатити пам'ять не лише юридичною термінологією, а й прислів'ями, афоризмами тощо; 3. Посібник написаний істориком з юридичною освітою, а не «чистим» юристом. Як ілюстративний матеріал використано повчальні приклади з римської історії та історії католицької церкви - це розширить Ваш кругозір, дозволить Вам, у свою чергу, використовувати пропонований набір казусів для власних потреб. Для зручності

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>