ереважає авторитет кожного з решти, але спільна позиція двох (чи більше) світил однозначно домінує над правовим коментарем самого лише Папініана. Останнім юристом, що ненадовго відродив давній авторитет своєї професійної корпорації, вважають Трибоніана (перша пол. VI ст. н. е.). Загалом применшення авторитету світил юриспруденції пояснюється чисто політичними причинами: з переходом до режиму домінату імператорська влада більше не терпіла будь-яких, навіть чисто умовних конкурентів у питанні про пріоритетні позиції в апараті суворо централізованої монархічної держави.
   Внеском юристів І-ІП ст. н. е. в розвиток римського цивільного права прийнято вважати:
   • твори, присвячені розробці загальних та окремих, відносно вузьких питань права (Сабін, Помпоній, Павел, Ульпіан та ін.);
   • коментарії до магістратського (головно - преторського) права (Лабеон, Гай, Павел);
   • збірники творів юристів - дигести, що узгоджували квіритське та магістратське право;
   • посібники з права (найвідоміший - «Інституції» Гая в 4-х книгах) та «Сентенції» Павла;
   • збірники казусів (Цельз, Помпоній, Папініан).
  
   «Інституції» Гая (II ст. н. е.) - Instutionum iuris civil is commentarii - в 4-х книгах систематизують різноманітні сторони римського приватного права. Книга перша присвячена вченню про особи, друга і третя - вченню про угоди, четверта — вченню про позови. Структура цього елементарного посібника для юристів-початківців особи - речі - позови - стала зразком для Інституцій Юстиніана і Кодексу Наполеона (Code Civil) 1804 р. та похідних від нього сучасних цивільних кодексів. Sentenciarum ad filium libri quinque. Павла також користувався великим авторитетом; імператор Константин включив його в закон про цитування 426р.
  
   Казуси могли бути відносно прості і, навпаки, неоднозначні. Наприклад, простіший: мати заповіла майно сину-воїну, згодом

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>