во надавати консультації, які б мали обов'язкову силу (ius respondent!). Авторитет такої консультації підтримувався авторитетом імператорської влади - консультація надавалася ex auctoritate principis — за дорученням імператора (D. 1. 2. 2.48-50; Гай. 1.7).
   У свою чергу, «вдячні» юристи уміло обґрунтовували законний характер влади принцепса та її нібито божественний, вкрай необхідний для римського суспільства та його правової системи характер. Практика надання окремим видатним юристам права офіційного тлумачення законів тривала до поч. V ст. н. е. У 426 р. був прийнятий Закон «Про цитування юристів», відповідно до якого в основу судових рішень дозволялося брати лише твори Папініана, Павла, Ульпіана, Гая, Модестіна та робити посилання на конкретні уривки з творів тих авторів, на яких вони посилалися.
  
   Папініан - радник імператора Сємптимія Севера, стра чений Каракалою у 212 р. Твори Папініана (збереглися у фрагментах) - Quaestiones. Responsa. Defini-tiones. De adulteris; Павел - адвокат, асесор префекта Преторія Папініана, префект Преторія за часів Олександра Севера. Його твори складають 1/6 Дигест, усього залишив 86 творів; Ульпіан - юрист при Семптимії Севері, Каракалі, Геліогабалі і Олександрі Севері, убитий в 230 н. е. Головний твір - 83 книги коментарів до преторського едикту, по суті - це неформальна кодифікація едиктів. Наступний за значенням твір - 51 книга коментарів до Сабіна, по суті - ретельний переказ приватного права. Дигести містять 2462 фрагменти з творів Ульпіана, це третина їх обсягу; Гай (138-192) - автор згадуваних далі «Інституцій»; Модестін - учень Ульпіана, автор Responsa. Regulac. Pandecta. De praescriptionibus. De excusationibus. У своїх творах розглядав усі галузі права.
  
   У разі виникнення протиріч щодо тлумачення тих чи інших правових норм цією «п'ятіркою», вважалося, що думка Папініана

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>