arum - від слова пальма - гілка цієї рослини служила у змаганнях винагородою за першість. За Нерона захисникам у суді була встановлена тверда і постійна оплата, що проводилася тільки за рахунок клієнта, держава на себе оплату юридичних консультацій неімущих не брала.
   Не нехтували юридичною діяльністю й деякі майбутні римські імператори. А про імператора Гая Калігулу Светоній пише, що: «... коли видні сенатори попадали під суд, він придумував про них і звинувачувальні, і захисні промови і, судячи з того, що виходило більш вдало, нищив або рятував їх своїм виступом».
  
   Римські правознавці епохи Імперії серед інших джерел цивільного права уже окремо вказували на «авторитет тямущих людей». Помпоній (II ст. н. є.) спеціально згадує про ту частину цивільного права, яка «без писаного (закону) існує лише в тлумаченнях тямущих людей» (D. 1.2. 12). «Відповіді тямущих людей,-роз'яснює Гай, - с)ть думки і міркування тих, кому дозволено визначати права (iura condere). Якщо їх думки сходяться, то таке судження займає місце закону (legis vicem optinent); якщо ж вони розходяться, то судді дозволено дотримуватися того міркування, якого він сам побажає» (G. 1. 7).
  
   У найдавніший період юристами були жерці храмів -понтифіки. Юридичні знання трималися в глибокій таємниці, що загалом відповідало інтересам патриціїв. Позбавлені доступу до сакральних юридичних знань, плебеї вбачали в такому стані справ ще одну ознаку своєї дискримінації. Гней Флавій, писар демократа-реформатора Аппія Клавдія (консул в 307 та 296 роках, претор в 295 р. до н. е.), за наказом свого керівника викрав і оприлюднив збірку позовних формулярів, а також календар з вказівкою на т. зв. фасти (dies fasti - дні судових рішень) - нібито виключно сприятливі дні для прийняття справедливих рішень. Вдячний народ обрав Флавія (сина вільновідпущеника!) трибуном, сенатором

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>