ї, драматургічної - це була царина рабів (переважно греків) та вільновідпущеників. Навпаки, достойними римської еліти вважалися лише два роди інтелектуальної діяльності - написання історії (в першу чергу - історії самого Риму) та юриспруденція - як теоретична, так і практична.
  
   Юрист Помпоній, який написав, як уже згадувалось, коротку історію римського права («Енхірідіон»), включену в Дигєсти, серед правознавців періоду Республіки називає П. Папірія, який збирав закони царів (leges regiae близько 500 p. до н. е.), Аппія Клавдія, який писав про позови (de actionibus), Сціпіона Назіку, Кв. Муці я, Ти б. Карунканія, П. Му ці я, перу якого належать 18 книг з цивільного права, Катона, Аквілія Галла, Сервія Сульпіція людей помітних, політичних діячів, консулів, сенаторів. У часи Імперії найбільш відомі Альфен Вар, Офілій, Лабеон, Требатій, Касцєлій, Волусій Туберон, Мазурій, Сабін, Прокул, Яволєн, Сальвій Юліан (D. 1. 2. 35-53). У ІІ-ІІІ ст. н. е., крім самого Помпонія, славилися Цельс, Сцевола, Папініан, Гай, Павел, Ульпіан, Модестін. Багато з них займали вищі магістратури, входили в раду імператора, а з кін. II - в III ст. н. е. призначалися на посаду префекта Преторія, який вважався другою після імператора особою в державі.
  
  
   Добра юридична освіта, отримана в спеціальних школах, могла відкрити шлях до римської еліти людям, які за своїм походженням до неї не належали. (Уже згадувався як приклад Цицерон). Але й початківцю юриспруденція давала непоганий (і почесний!) шматок хліба, що приваблювало в цю царину людей амбітних і небезталанних. Хоча плата юридичним захисникам офіційно була відмінена законом Цинція 204 р. до н. е., і ця відміна підтверджена Августом в 17 р. до н. е., але даний закон породив стільки неофіційних обходів і зловживань, що уже при Клавдії був скасований. Винагорода адвокатові називалася palmarum

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>