бі по материнській.
   Третій клас складали неповнорідні брати і сестри - єдинокровні та єдиноутробні, а також їх діти у разі смерті батьків.
   Четвертий клас становили усі побічні кровні родичі без обмеження ступенів спорідненості. Ближчі родичі виключали дальших. Пережиле подружжя не входило до жодного з перелічених класів і успадковувало майно лише у випадку відсутності спадкоємців усіх чотирьох класів чи їх відмови.
   Вважалося, що добробут удови чи вдівця гарантований наявністю власного приданого та дошлюбного подарунка (чи навпаки). Новелли Юстиніана про успадкування членами подружжя не згадують, вважається, що воно загалом продовжувало регулюватися нормами преторського права. Але для неімущої вдови (uxor indodata) Юстиніан установив правило: удова, яка не мала ані dos ані paraferna, успадковувала одночасно з будь-яким зі спадкоємців, отримуючи четверту частку спадщини, проте не більше 100 фунтів золотом. Якщо вона успадковувала разом зі своїми дітьми від шлюбу з померлим, то свою частку удова отримувала у вигляді узуфрукту (не могла відчужити, а після її кончини узуфрукт удови розподілявся лише між її дітьми).
   До Юстиніана в практиці преторів діяв дещо інший порядок: неімущому члену подружжя (як правило, удові) гарантувалася частка у розмірі однієї четвертої спадщини, але ця частка мала бути не більша за частку дітей. Тобто, якщо у покійного була одна (дві, три) дитини, то дружина свою четверту частку отримувала, якщо ж було семеро синів і дочок, то вона успадковувала лише одну восьму частку майна. Розпоряджатися цим майном можна було вільно. Позбавити пережиле подружжя, яке не мало власних засобів до існування, його законної частки не можна було навіть за заповітом.
   Діти від конкубінату та їх мати одержували (разом) одну шосту частку майна померлого але тільки у випадку, якщо не було законних дітей і дружини

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>