для витребування своєї речі після погашення боргу. Звідси - фідуціарна застава, тобто застава, основана на довір'ї.
   Договір застави двосторонній. Заставотримач зобов'язаний дбайливо поводитися із заставленою річчю, а, якщо вона дала плоди, то після виконання зобов'язання передати їх заставодавцю. Заставотримачу забороняється експлуатувати корисні якості речі для власних потреб.
  
   Анекдот у тему: Один з Рокфеллерів щороку на Різдвяні канікули прилітає з США на гірськолижний курорт у Швейцарії і кожного разу позичає у банку під 5 відсотків річних одну тисячу доларів на авіаквиток додому, залишаючи у заставу свій розкішний 600-й мерседес. На третій чи четвертий раз клерк здивовано запитує: Як може стати мільярдером людина, що не вміє розрахувати своїх витрат на тиждень уперед? Рокфеллер же у єврейській манері відповідає запитанням на запитання: Де я ще зміг би поставити на зберігання під охороною мерседес за 50 доларів на piк?
  
   З грецьких правових систем римське право запозичило т. зв. antichresis - антихрезу, форму закладу, у якій кредитор одержує право мати прибутки від застави.
   Якщо заставодавець несвоєчасно виконав зобов'язання, заставотримач має право продати річ за середньоринко-вою ціною, стягнути з отриманої суми борг, а решту зобов'язаний повернути заставодавцеві. У разі виникнення можливих спорів щодо застави заставодавцю надано позов actio pigneraticia directa, а заставотримачу - actio pigneraticia contraria.
  
   2. Консенсуальні контракти
  
   Дана група договорів виникла дещо пізніше, з розвитком товарно-грошових відносин у Римській республіці. Обмін товару на гроші міг відбуватися не негайно. Наприклад, виникала потреба продати зерно врожаю наступного року чи отримати наперед оплату за ще не створену річ. У такому разі укладався певний договір, який вимагав свого правового захисту. Старе право XII Таблиць

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>