родових речей. Якщо позичальник не є власником, то не виникає і договору позики (ніхто не може передати більше прав, ніж має сам);
  
   Наприклад, не виникає договір позики, якщо неповнолітній передав щось у позику без згоди опікуна.
  
   - вказані родові речі передаються у власність, тобто позичальник має право вільно розпоряджатися ними: купити (за гроші) якусь річ, продати позичені родові речі за довільною ціною, перепозичити їх третій особі на будь-яких умовах тощо;
  
   Право допускало і можливість передачі у позику індивідуально визначеної речі з тим, щоб боржник самостійно продав її, а виручені гроші згодом повернув у якості боргу (D. 12.1. 11. рг.).
  
   - повернути позичені речі позичальник зобов'язаний у тій же кількості і тієї ж якості (якщо це не гроші, а, наприклад, мука чи вино - то принаймні не нижчої якості);
   - моментом виникнення договору є момент фактичної передачі речей;
   - строк повернення визначається точно або за вимогою позикодавця;
   - ризик випадкової загибелі речей з моменту передачі лягає на позичальника, бо він стає власником.
  
   Навіть якщо боржник не мав змоги скористатися переданими йому речами (пограбування, фізична загибель позиченого),- пише Гай, - він, однак, залишається зобов 'язаною особою (D. 44. 7. 1. 4).
  
   Зобов'язання позики одностороннє. Позикодавець, передавши річ у власність позичальника, може вимагати - кількість, якість, строки повернення. Обов'язок боржника усі зафіксовані у договорі позики умови (але не вищі! - позикодавець, наприклад, не може вимагати дострокового повернення боргу) виконати. Після отримання самої речі боржник не має права нічого додатково вимагати у позикодавця.
   З договору позики випливає обов'язок позичальника виплачувати відсотки по боргу (часто це питання обумовлювалося окремими додатковими угодами). Сплачувалися відсотки щомісяця - в перший його день, який

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>