|
ованої сторони - вважаються:
помилки в характері угоди (error in negotio). Сторони помиляються у визначенні самої суті договору. Кредитор дає гроші боржнику в позику, розраховуючи на встановлені нормами закону відсотки, а боржник з якихось причин думає, що гроші даються на зберігання, без сплати процентів у майбутньому. Завдання суду - установити, наскільки ясно кредитор висловив свою волю і чи винен боржник у визначенні характеру угоди. Тобто - дійсна чи недійсна угода позики;
Ульпіан, розглядаючи вказаний приклад, прямо говорить, що оскільки відсутній consensus, а має місце dissensus (незбіг двох воль. - Авт.), то «позики немає, за відсутності згоди двох воль» (D. 12. 1. 18. рг. 1). Проте зрозуміло, що боржник може тільки робити вигляд, ніби не здогадувався про характер угоди (наприклад, коли звертається з просьбою до малознайомого лихваря).
— помилки в предметі договору (error in corpore). Про римського папу Сильвестра II (999-1003), «до речі, саме цей папа винайшов годинник - «ходики», середньовічні хроністи писали, ніби він дістав з Севільї якусь книжку, що містила кабалістичні формули, які дозволяли йому примушувати Люцифера коритися собі. Диявол нібито обіцяв папі врятувати його від смерті, якщо він відмовиться служити обідню в Єрусалимському храмі. «Сильвестр, - продовжують літописці,- сподіваючись продовжити своє життя, не здійснював ніколи паломництва у святу землю і віддавався кощунственному чарівництву. Але він відчув на собі, які підступні і оманливі обіцянки диявола. Одного разу, коли святий отець здійснював богослужіння в базиліці Святого Хреста, що називалася також Єрусалимським храмом, диявол раптово постав перед папою на олтарі і, схопивши золоте розп'яття, знамениту прикрасу каплиці, вдарив ним папу з такою силою, що він віддав дух через кілька хвилин». Якщо відсторонитися від фантастичного
|