ого товару, який він звично купує саме у цьому магазині саме за цю ціну. Для певних договорів (стипуляція, манципація тощо) вимагалося вираження волі у суворо визначений спосіб. Наприклад, при передачі речі in iure cessio вимагалося у присутності претора вислухати фіктивний позов і абсолютно нічим не виявити у цей момент свого заперечення.
   Можливий незбіг між справжньою волею і формою її виразу (або сприйняттям цієї форми виразу оточуючими). Наприклад, у болгарів та деяких інших народів похитування головою зі сторони в сторону виражає схвалення, а кивання підборіддям - заперечення.
  
   Светоній розповідає такий історичний анекдот (у первісному значенні слова). Імператор Гай Калігула полюбляв влаштовувати розпродаж усього майна, що залишалося після великих видовищ. Відомо, що одного разу Апоній Сатурній задрімав на лавах покупників, і Гай порадив аукціонеру звернути увагу на цього колишнього претора, який увесь час гойдав головою. Той закінчив торг не раніше, ніж заснулому покупцю негадано були продані тринадцять гладіаторів за дев'ять мільйонів сестерцій.
  
   Спеціальний закон lex Cicereia зобов'язував сторони попереджати одна одну про важливі обставини угоди.
   Помилка контрагента називається омана — error. Юридичні наслідки омани перебувають у залежності від вини особи, яка висловила свою волю. Якщо вина є, особа пов'язана прийнятим зобов'язанням, нема - юридичні зобов'язання не встановлюються. Наприклад, після купівлі будинку виясняється, що стіни заражені грибком. Важливо установити причину того, чому дана обставина залишилася непоміченою в момент укладення договору. Це може бути як недбалість покупця при огляді (тоді - вина його: Caveat emptor! - Нехай покупець буде обачним!), так і зумисне приховування дефекту продавцем.
   Суттєвими помилками, які впливають на можливість визнання угоди недійсною - за наполяганням

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>