совувати у тих випадках, коли правові норми місцевого права не задовольняли нових вимог ранньо капіталістичного товарного виробництва і обороту. Велике значення рецептоване римське право мало в Іспанії, Франції і особливо в Німеччині (в цій країні воно було оновлене спільними зуссилями глосаторів, коментаторів та учених-юристів і під назвою «сучасного римського права» діяло аж до прийняття Німецького цивільного укладення 1 січня 1900р.).
   Підраховано, наприклад, що уже в Швабському зерцалі (збірнику права 1275 р.) міститься близько 150 прямих запозичень з римського права. В XVI-XVII ст. суди цієї країни безпосередньо застосовують кодифікацію Юстиніана, знання римського права стає обов'язковою умовою для претендентів на суддівську посаду будь-якого рівня.
   Такий успіх, здавалось би, навіки забутої правової системи пояснювався в Німеччині і в Європі в цілому двома основними причинами. По-перше, нові форми виробництва, нові відносини виробників, нові об'єми та форми товарного обороту вимагали, як уже зазначалося, нового законодавчого регулювання. Рецепція римського права дозволяла здійснювати реформу феодальних правових систем шляхом запозичень, які негайно проходили перевірку практикою. По-друге, інтереси абсолютистських монархічних режимів вимагали якнайшвидшого подолання партикуляризму феодального права (тобто одночасної дії різних правових норм для різних груп населення: окремо - дворян, окремо - міщан і т. д. та місцевого законодавства в різних областях національної держави). І тут авторитет світової імперії, якою впродовж понад тисячоліття був Рим, дозволяв абсолютним монархам з найменшими затратами нав'язувати населенню своїх національних держав єдині правові системи, базовані на давньому римському цивільному праві. Римське ж публічне право з певних причин, які тут не становлять інтересу, широкого поширення не

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>