від неї. Більшість договорів - двосторонні, але бувають і тристороннні та багатосторонні. Предмет договору - дія, бездія або відмова від здійснення певної дії.
   Зауважимо відразу, що поняття «зобов'язання» ширше від поняття «договору». Зобов'язання можуть виникати не тільки з договору, але й з квазідоговору (квазіконтракту), делікту та квазіделікту. Таку чотиричленну класифікацію підстав виникнення зобов'язань увів Гай (Aurea - D. 44. 7.1. рг.), вона ж була запозичена Інституціями Юстиніана (3. 13.2).
   Формалізм римського права докласичної епохи призводив до поділу укладених римськими громадянами угод на т. зв. контракти та т. зв. пакти.
   Контракти користувалися повним правовим захистом, а сама система контрактів була замкнутою, тобто в неї не допускалися жодні угоди, не визнані цивільним правом в якості власне «контрактів».
   Пакти представляли собою ненормативні угоди за межами кола контрактів (наприклад, парі). Вони не мали юридичного захисту і основувалися виключно на совісті контрагентів (тобто суспільна думка, а не строге право підштовхували учасника пакту до виконання прийнятих зобов'язань, наприклад, умов того ж парі).
   Суспільна думка, а згодом і право визнали: Pacta servanda sunt - Пакти повинні виконуватися. Поступово за деякими пактами було визнано право на позовний захист і вони увійшли до нової, п'ятої, групи контрактів.
  
   3 плином часу з широкої категорії неформальних угод - pacta - деякі отримали визнання, одні - шляхом приєднання їх (в якості додаткової домовленості) до якого-небудь контракту (т. зв. pacta adiecta, додані або приєднані), інші отримали захист в преторському едикті (pacta praetoria), треті - в імператорському законодавстві посткласичної епохи (pacta legidma). Цей факт надання деяким пактам позовного захисту послужив основою для поділу на pacta vestita («зодягнуті», тобто забезпечені

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>