краде мене (на цю ж суму). Я висуну йому позов про крадіжку, а він мені про (втрату) депонування. Одне з іншим не повинно змішуватися, кожна справа йде своєю чергою, крадіжка має свій позов, депонування — свій. Додамо від себе - і різну (однократну чи кілька-кратну) відповідальність; у випадку, якби взаємні вимоги погашалися заліком, злодій не зазнав би належної кари.
  
   Залік первісне був допущений за взаємною згодою сторін. Рескриптом імператора Марка (друга половина II ст.) в позовах строгого права залік був введений шляхом заяви про недобросовісність (позивача). За указом 224 p. (C. 4. 31.6) основний позивач не міг добиватися виконання судового рішення, перш ніж відбудеться рішення за зустрічним позовом. Останній крок був зроблений при Юстиніані в 531 р. Встановлювалося, що позови заліком зменшуються в силу самого права (І.4.6.30). Для того, щоб залік відповідав вимогам цивільного законодавства, необхідне поєднання чотирьох умов: а) вимоги - зустрічні (D. 16.2.2); б) вони дійсні; в) однорідні (гроші на гроші, зерно на зерно); г) «зрілі», тобто щодо обох настає строк платежу (D. 16.2.7); д) безспірні (D. 16.2. 14). Не могли посилатися на залік особи, яким висунуте звинувачення стосовно незаконно захоплених предметів (С. 4. 31.14.2).
   Смерть однієї з осіб не припиняє зобов'язання - на спадкоємців переходять як активи, так і пасиви – уся сукупність прав і боргів померлого. Не переходять у спадщину борги, які випливають з деліктів (наприклад, штраф за завдану образу), якщо тільки такий делікт не збагатив спадкоємців (померлий злодій передав у спадщину украдене). За сам делікт збагачені спадкоємці відповідальності не несуть (злодій, згідно з нормами цивільного права виплачував штраф, кратний розміру украденого,- залежно від обставин крадіжки 2-3 чи 4 вартості), але украдену річ (гроші) були зобов'язані повернути.
   У

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>