ні зобов'язань. Тому, крім забезпеченого у цивільному праві позову, він шукав й інші способи впливу на боржника з тим, щоб добитися дотримання своїх інтересів. Засобами забезпечення зобов'язань виступали:
   - завдаток (асrа). Боржник (найчастіше покупець) вручав його кредитору в момент укладення договору. Спочатку завдаток служив доказом укладення договору купівлі-продажу, оренди тощо, але згодом почав відігравати самостійну роль. Якщо надалі боржник відмовлявся від свого зобов'язання, він втрачав відданий завдаток. Якщо це робив кредитор, він мав повернути боржнику подвійну суму завдатку. При нормальному виконанні договору завдаток йшов у зарахунок суми платежу. Наприклад, покупець домовляється про купівлю будинку за 30 тисяч сестерцій і вручає 2 тисячі як завдаток. Відмовиться купити дім - втратить свої гроші; продавець знайде вигіднішого покупця - повинен повернути не 2, а 4 тисячі; пройде угода без зривів - в момент манципації (цессії тощо) покупець доплатить ще 28 тисяч;
   - неустойка (stipulatio poena) - визначена у договорі сума, яку боржник зобов'язаний виплатити кредиторові у випадку невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання. Як правило, неустойка визначалася у формі додаткового, т. зв. акцесорного договору.
   Якщо основний договір з якихось причин визнавався недійсним, недійсним був і додатковий;
   - поручительство. Були різні форми поручительства. Так, кредитор міг, залежно від досягнутої домовленості, або спершу вимагати виконання зобов'язання (найчастіше - сплати боргу) від основного боржника і лише у разі його неплатоспроможності стягнути борг з поручителя, або відразу - на свій розсуд - стягнути борг з боржника чи поручителя;
   - застава (докладніше про заставу - див. «Права на чужі речі»).
  
   7. Припинення зобов'язань, крім виконання
  
   Нормальним способом припинення зобов'язань ставало

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>