дповідав за деліктним позовом, які за будь-яку іншу образу (D. 47. 10. 75. 33). Інший можливий варіант - кредитор нагадує про борг поручителю (ям) боржника, який має змогу і готовий цей борг погасити без допомоги поручителя (ів). Такі дії також кваліфікувалися як образа і давали право боржнику на деліктний позов за її вчинення (D. 47. 10. 19). Пояснення лежить на поверхні - такі демонстративні нагадування кредитора підривають ділову репутацію боржника.
  
   Прострочка боржника наставала без нагадування також у випадках, коли: а) це неможливо було зробити, оскільки невідомим було місце перебування боржника; б) якщо настав термін погашення зобов'язання, а спадщину кредитора ще не прийняли спадкоємці.
  
   Прострочка могла настати і з вини кредитора, якщо він відмовлявся прийняти зобов'язання без поважних причин або не прибув на зустріч з боржником без поважних причин.
  
   У деяких джерелах вказується, що кредитор несе наслідки неприйняття навіть, якщо це трапилося не з його вини — не з'явився у зв'язку з хворобою чи внаслідок насильного затримання, шторму тощо (D. 13. 5.17).
  
   У такому випадку кредитор мав компенсувати збитки боржника, ризик випадкової загибелі речі покладався уже на нього (наприклад, боржник винайняв на десять днів п'ять рабів-землекопів, своєчасно привіз їх господарю, але внаслідок відсутності того змушений був два дні їх годувати за свій рахунок. До того ж один із рабів на другий день втопився у морі. Кредитор повинен компенсувати витрати на прохарчування і утримання, він також не має права вимагати сплати вартості загиблого раба);
  
   У виключних випадках — стихійне лихо, неврожай, пожежа в столиці — сенат робив спроби активно втручатися у цивільні правовідносини — наприклад, виносилася постанова, щоб лихварі вклали дві третини свого майна в земельну власність, а боржники виплатили дві третини свого боргу

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>