, ставок з водою залишається на одній з новоутворених ділянок, другий спадкоємець звертається з позовом до суду про встановлення сервітуту). Як правило, у такому випадку власник обтяженої сервітутом ділянки отримував дещо більше землі, ніж інший спадкоємець.
   Нарешті допускалося встановлення сервітуту і за законом - батько емансипованого сина завжди зберігав право на половину належного цьому сину майна. Зобов'язати невдячного сина здійснювати аліментування колишнього pater familias, в принципі, міг і суд. Нарешті і на випадок смерті - mortis causa - спадкодавці в заповіті могли зобов'язувати спадкоємців встановити сервітути (узуфрукт, узус) на користь третіх осіб (тут не виділяємо в окрему групу, оскільки заповіт - це т. зв. односторонній договір).
   Припинення сервітуту наставало - для особистих: а) у випадку загибелі речі, користування якої було предметом сервітуту (конкубіні померлого надали за заповітом в узус певну кімнату в будинку, сам будинок згорів, законний спадкоємець не зобов'язаний надавати нове житло); б) смерті або втрати правоздатності узуфрукта-рія (ця ж конкубіна за тяжкий кримінальний злочин продана у рабство); в) узуфруктарій набув право власності на річ (конкубіна вирішила викупити у спадкоємців померлого переданий їй в узуфрукт постоялий двір у свою приватну власність);
   для речових: а) загибелі предмета сервітуту (ставок пересох, ходіння «за водою» повинно припинитися, оскільки немає самої води); б) якщо обидві ділянки стали власністю однієї особи (власник безводної ділянки через манципацію придбав право доступу до води; після того, як він став власником обох ділянок, вимагати від продавця на підставі витрат колишньої манципації якихось нових прав (чи компенсацій), наприклад, права проходу через третю ділянку у власності продавця тощо, з точки зору цивільного римського права, недопустимо); в)

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>