переходить до нового власника за давністю володіння, відсутній. Існували три певні умови набуття права власності за давністю володіння:
   а) таке володіння спирається на законну основу (ius-tus titulus) - купівля, дарування, придане;
   б) вимагається добросовісність володільця (не лише на момент укладання угоди, але й фактичної передачі речі), наприклад, покупець приймає продавця за власника;
   в) володіння є безперервним протягом визначеного терміну.
   Не могли бути придбані за давністю речі крадені, насильно захоплені, одержані шляхом обману, речі, вилучені з обороту, та ті, що належали державі, церкві, неповнолітнім.
  
   Набуття крадених речей за давністю було заборонене Законами XII Таблиць, а згодом - законом Атінія ПІ ст. до н. е. Законом Плавтія (70 р. до н. е.) було заборонене набуття за давністю на рухомі та нерухомі речі, захоплені насильно. Закоріи XII Таблиць виключали з дії давності місце поховання, а також res mancipi самостійної жінки, передані нею без згоди опікуна - sine autoritate tutoris. Якщо набувач рухомої речі знав про недолік основи передачі (тобто про те, що набуває її у невласника чи недієздатного власника - наприклад, неповнолітнього), він вчиняв крадіжку, а сама річ у його власність не переходила (D. 47. 2. 43. рг.).
  
   3. Переробка речі (специфікація). Створення з вихідного матеріалу нової речі для себе (вино з винограду, ваза з глини тощо). Римським юристам часто доводилося розглядати вирішення спорів, коли нова річ (помилково чи зумисне) була створена з чужого, наприклад, краденого матеріалу. Т,ут простежувалося два підходи. Школа сабініанців наполягала на тому, що власник матеріалу стає власником речі. Школа прокуліанців - на тому, що виробник нової речі повинен повернути власникові матеріалу його вартість, після чого стає власником цієї речі.
  
   Зрозуміло, мова йде лише про добросовісного

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>