|
риклад, власник стада корів міг робити предметом правовідносин окремі його елементи - продати теличку, заповісти за законом певну кількість корів чи биків кільком різним спадкоємцям.
П'ятий тип поділу - це поділ на речі подільні і неподільні. Подільні - це речі, які після поділу не змінюють ні свого роду, ні цінності. Кожна частина після такого поділу становить окреме ціле, тільки в меншому об'ємі (мішок солі, злиток золота, бочка ординарного вина, туша свині). Подільними вважалися також земельні ділянки і навіть будинки - по вертикалі. Неподільні - це речі, які при поділі на окремі частини втрачають значну частину своєї цінності або й усю цінність (нумізматична монета, пляшка колекційного вина, біговий кінь, елітний кабан-плідник тощо). Поділ такої речі може бути лише уявним, частини, що утворюються при такому поділі, називаються ідеальними частинами або ідеальними долями. Якщо виникає необхідність поділу неподільної речі (наприклад, між спадкоємцями), то поділу підлягає не річ, а її цінність. Одна особа залишається власником речі, а друга отримує грошову компенсацію. Наприклад, батько залишив у спадщину за законом (тобто без заповіту) синам картину відомого художника або пляшку колекційного вина. Вимагати розрізати твір мистецтва на шматки або налити «свій» бокал (за принципом, аби іншому не дісталося) - згідно з нормами римського цивільного права, неможливо. Пригадайте також біблійний сюжет суду Соломона, коли необхідно було вирішити питання про належність живого новонародженого одній з двох матерів.
Шостий тип поділу - на речі споживні і неспоживні. Споживні - це речі, які при користуванні знищуються або значно зменшуються - хліб, вино тощо. До споживних речей потрапили також гроші - в тому розумінні, що при кожному розрахунку вони втрачали власника. Неспоживні від вжитку зношуються, поступово втрачаючи свою
|