|
згодом зумів-таки відстояти свої авторські права.
Третій тип поділу — це поділ на речі рухомі і нерухомі. До нерухомих речей належали: а) земля, будинки, дороги, мости та ін.; б) надра, а також повітряний простір над земельною ділянкою; в) усе, створене чужою працею на землі власника (будинок юридичне належав власникові земельної ділянки, аналогічно - засіяне невласником поле тощо).
Отже, в розумінні римських юристів, нерухомі речі (res immobiles) — це не тільки земля, але й ті речі, для яких зміна місця без пошкодження була неможливою. Всі інші речі - рухомі, res mobiles. Спочатку цей поділ не мав істотного значення, оскільки основний правовий режим речі встановлювався її належністю до речей манципних чи неманципних. Раб або тягловий віл були речами рухомими, але манципними. Пізніше законом було встановлено різні терміни набувальної давності для рухомих і нерухомих речей (так, для земельної ділянки -2 роки добросовісного володіння, для решти речей -1 рік), а в період Домінату були прийняті ще й відмінні умови їх купівлі-продажу. Відтепер передача прав на нерухомість регламентувалася спеціальними правилами, спрямованими на забезпечення публічності відповідних угод.
Четвертий тип поділу - це поділ на речі складні і прості. Проста річ - та, усі частини якої створюють щось фізично зв'язане і однорідне. Частини цієї речі неістотні і не мають самостійного значення (статуя, картина, кінь). Складні речі створені з штучно з'єднаних різнорідних речей, які утворюють між собою зв'язок і мають спільну назву (корабель, майстерня, бібліотека). Окремі елементи такої речі не могли належати різним особам. Наприклад, корабель - одному власнику, а вітрила чи якір - іншому. Законодавство вирізняло складні речі від простої сукупності роздільних речей, матеріально між собою не пов'язаних і об'єднуваних самою лише назвою. Наприклад,
|