х числа певний факт, а усю справу розглянути за зразком іншого визначеного випадку.
   Наприклад, манципна річ була придбана без дотримання вимог манципації. Через певний час попередній власник на основі квіритського права починає вимагати її повернення. Претор міг запропонувати судді уявити, що новий володілець встиг проволодіти річчю впродовж набувального терміну і за давністю володіння може вважатися власником. Суддя повинен брати до уваги тільки відсутність інших можливих перепон (не пов'язаних з правом res mancipi) для визнання угоди недійсною - наприклад, dolus зі сторони покупця. Інший можливий варіант - купівля чужого боргу. Претор у складеній формулі міг запропонувати судді уявити, що перекупник чужого боргу став спадкоємцем кредитора на підставі заповіту, і спір має розглядатися саме під цим кутом.
  
   4. Особливі засоби преторського захисту
  
   Крім позовного захисту претор мав у своєму розпорядженні і адміністративні засоби впливу на порушників права. Ці засоби базувалися на преторській владі ітре-rium.
   Інтердикти — це накази претора, якими заборонялося чинити певні протиправні дії спершу конкретним особам, а згодом - і усім громадянам взагалі. Інтердикти поділялися на ті, що захищали володіння від посягань третіх осіб (наприклад, бонітарна власність); ті, якими надавалося володіння (зокрема, спадщина когнатських родичів померлого, що перебували під владою нового pater familias); та ті, якими поверталося втрачене володіння.
   Стипуляція - накладення претором на третю особу зобов'язання дати юридичне значиму обіцянку сплатити певну суму, здійснити певні дії чи утриматися від якихось дій. Застосовувалася у випадку, якщо порушувалися ті інтереси громадян, які не були захищені буквою закону. Наприклад, забудовник починає рити котлован для майбутнього фундаменту. Сусід вважає, що це загрожує обвалом його будинку.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-249 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>