Закон Української держави.
  У тексті нової Конституції посаді Президента присвячено розділ V(CT. 102112).
  2. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС ПРЕЗИДЕНТА ТА ЙОГО МІСЦЕ В ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ
  Статус Президента, його повноваження та місце, яке він посідає в політичній системі держави, визначаються передусім конституційними нормами.
  З часу заснування інституту президентства в Україні статус Президента визначався порізному. Так, за Законом " Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР" Президент оголошувався "найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади". Саме таке формулювання ст. 1141 було внесено до Конституції Української РСР. Але невдовзі Законом від 14 лютого 1992 р. "Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) України" ст. 1141, що визначала статус Президента, було викладено в такій редакції: "Президент України є главою держави і главою виконавчої влади України".
  Заміна статусу Президента як найвищої посадової особи держави на статус глави держави має принципове значення. Адже глава держави уособлює державу в цілому. Якщо інші державні структури виконують в державному механізмі певні функції — законодавствують, управляють, здійснюють правосуддя, то Президент репрезентує державу в цілому як в середині країни, так і за рубежем.
  6
  
  Стосовно ж визначення Президента як найвищої посадової особи, то це зводило б його лише до ролі першого чиновника держави, а за наявності інших гілок державної влади провокувало б конкуренцію керівників.
  Майже таку формулу було збережено і в тексті Конституційного договору, який визначав Президента як главу держави і главу державної виконавчої влади України (ст. 19 Конституційного договору).
  Натомість

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-27 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>