Конституцію Української РСР, зокрема, було доповнено новою главою — 121, присвяченою посаді Президента. В цих актах визначався статус і повноваження Президента Української РСР, умови і порядок його обрання.
  В основу цих актів було покладено Концепцію нової Конституції України, що її було схвалено Верховною Радою України 19 червня 1991 р. Посада Президента України передбачалась і в усіх трьох редакціях проекту Конституції України. Йдеться про проекти в редакціях від 1 липня 1992 p., від 27 травня і від 26 жовтня 1993 р.4 Передбачалася посада Президента України і в Конституційному договорі, укладеному між Президентом України і Верховною Радою України 8 червня 1995 р. Всі ці проекти Конституції України, як і Конституційний договір, були покладені в основу роботи Конституційної комісії, утвореної Верховною Радою нового скликання з представників усіх трьох гілок державної влади.
  Конституційний процес тривав досить довго. Спочатку проект розроблявся робочою групою, утвореною за спільним розпорядженням співголів Конституційної комісії — Президента і Голови Верховної Ради — з провідних науковців, потім опрацьовувався
  5
  
  створеною з членів Конституційної комісії робочою підкомісією, до складу якої увійшли представники Верховної Ради, Президента, Верховного Суду і Вищого арбітражного суду, а з передачею його на розгляд Верховної Ради — спеціальною тимчасовою депутатською комісією, до складу якої увійшли представники всіх парламентських груп і фракцій.
  Такий порядок опрацювання проекту Конституції дав змогу, з одного боку, якомога ширше врахувати всі пропозиції, що висловлювались у Верховній Раді при його обговорюванні, а з іншого, неминуче призвів до певних неузгодженностей в тексті проекту Конституції.
  28 червня 1996 р. Верховна Рада України схвалила цей

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-27 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>