жує від народу свій власний мандат на керівництво державними справами.
Запровадження в Україні інституту президентства відбувалось одночасно з виданням закону про вибори Президента. Цей закон врегулював весь спектр питань, пов'язаних з виборами Президента. Зокрема, в ньому було визначено вимоги, що ставляться до кандидата в Президенти, принципи участі громадян у виборах, гласність при підготовці і проведенні виборів, організація і проведення виборів, підрахунок голосів після виборів тощо.
Зрозуміло, що з прийняттям нової Конституції Закон про вибори Президента, як і все виборче законодавство України, має зазнати певних змін, які забезпечили б відповідність цього законодавства нормам і положенням Конституції.
Стаття 103 Конституції встановлює, що Президент обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Це означає, що всі громадяни України, які на день виборів досягли вісімнадцяти років, мають право відповідно до ст. 70 Конституції брати участь у виборах Президента на рівних засадах.
Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.
При цьому у здійсненні виборчого права, як і інших прав громадян, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками (частина 2 ст. 24).
Призначення виборів Президента в строки, передбачені Конституцією, здійснюється Верховною Радою (пункт 7 ст. 85). Чергові вибори Президента проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента. В разі ж дострокового припинення повноважень Президента вибори його проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення |