|
ери стало не право, а відповідні політичні ідеали.
Для сприйняття цих ідеалів слід взяти до уваги безпосередній зв'язок уявлень про ефективний та досконалий суспільнополітичний устрій з уявленнями про містодержаву, чим були тоді Афіни і де зосереджувалися всі життєві інтереси громадян.
Теорія міста, місця спільного проживання замінила, по суті, теорію держави, стала найголовнішою етичною, економічною, соціологічною та політичною ідеєю. Ідеалами стали справедливість, свобода, благочестя, доброта, потреба опікування про свою домівкудержаву, громадянська гармонія, уявлення про силу неписаних законів, віра в необхідність прийняття державних рішень через їх обговорення, добровільне підкорення закону, який є благом для всіх. Особливо шануються такі чесноти особигромадянина як доброта, доблесть, скромність, сміливість.
'В теоретикополітичній думці древності переважали погляди на державну владу, владу правителя як на довільну, що залежить від волі
СебайнД., Торсон Т. Історія політичної думки. К., 1997. С. 3449.
58
59
і позитивних якостей останнього. Демокріт наголошував, що за існуючою формою управління не було ніякого засобу запобігти тому, щоб правителі, якщо вони навіть і вельми гарні, не зазнали несправедливості. Оскільки не личить, щоб правитель був відповідальний перед кимось іншим, окрім як перед самим собою, і не личить, щоб той, хто панував над іншими, опинявся через рік сам під владою цих інших. Тому має бути влаштовано так, щоб правитель, який не вчиняв ніякої несправедливості, навіть якщо він й суворо переслідував тих, хто вчиняв справедливість, не потрапляв у подальшому під владу їх, але щоб якийсь закон чи якийнебудь інший засіб захищали правителя, який діяв несправедливо1.
Платон говорив, що правитель може дослухатись чи не дослухатись до думки народу
|