оби зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що предбачені Конституцією та законами України» (ст. 19 Конституції України). Цс ажс не є принципом обмеженої свободи, правових обмежень діяльності цілого ряду суб'єктів права, цілком, до речі, виправданих. Право в цьому розумінні обмежує органи державної влади і посадових та службових осіб, змушує їх діяти на основі та на виконання закону, звіряючи з ним усі дії.
  З урахуванням сказаного, при регулятивному визначенні права доцільно вдатися до порівняння досконалої правової системи з «царством» втіленої свободи, рівності і справедливості.
  Вплив моральноетичних чинників на право, його зміст є настільки суттєвим, що становить моральноетичну основу права і служить його виправданням і поясненням. Мораль та етика наповнюють право такими цінностями, як правда, справедливість, доброта, милосердя, доброчинність, перетворюючи право з формального мірила на моральну суспільну міру. Не випадково у правовій літературі XIX початку XX століття досить поширеним було визначення права як етичного мінімуму, мінімального добра, яких має прагнути суспільство.
  Отже, важливим для визначення права є та обставина, що право грунтується на досягнутому суспільством рівні моралі і етики, які визначають водночас міру права.
  Нерсесянц В, С. Право математика свободы. С. 7.
  
  Суттєвою ознакою регулятивного визначення права є легітимованість його норм (про що йшлося вище), тобто визнання суспільством цих норм такими, яких треба додержувати неодмінно, які є необхідними та мають визначати спосіб життєдіяльності суспільства. Ознака легітимації перетворює ідеї належного, необхідного, що існують у суспільстві та претендують стати правовими нормами чи формальними приписами держави, ЇЇ органів та посадових осіб, на іманентний імперативний для

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>