розвиває і конкретизує перше, а в своїй єдності вони відображають найбільш сутнісне в загальному понятті права як історично змінюваної, об'єктивно обумовленої, що визначається соціальнокласовими відносинами, справедливої загальної міри свободи і рівності, яка отримує через офіційний вираз загальнообов'язкову силу... Таке загальне поняття права охоплює — при всіх його особливостях — все право і всяке право (різноманітні типи права минулого і сучасності, право внутрішнє і міжнародне)»5. В подальшому В. Нерсесянц уточнює визначення права, відмовляючись від класового підходу. В остаточному підсумку право визначається ним як всезагальна, необхідна форма і рівна міра (норма) свободи індивідів6.
  
  
  
  1 Явич Л. С. Сущность права. С. 10.
  2 Там само. С. 8384.
  3 Алексеев С. С. Общая теория права. М., 1981. Т. 1. С. 66, 104.
  4 Алексеев С. С. Теория права : В 2 т. М, 1995. Т. 1. С. 117.
  5 Там само. С. 66.
  6 Там само. 118.
  7 Там само. С. 154, 157 (див. також: Нерсесянц В. С. Философия права.
  М., 1997. С. 2553).
  8 Алексеев С. С. Теория права. Т. 1. С. 70.
  9 Нерсесянц В. С. Право: многообразие определений и единство понятия // Сов. го
  сударство и право. 1983. № 10. С. 31.
  10 Кедров Б, М. Единство диалектики, логики и теории познания. М, 1963.
  С. 182.
  
  1 Нерсесянц В. С Право: многообразие определений и единство понятия. С. 26 35;
  Право и закон : Из истории правовых учений; Нерсесянц В. С. Право и закон: их разли
  чение и соотношение // Вопр. философии. 1988. № 5; Нерсесянц В, С. Наш путь к
  праву: от социализма к цивилизму. М, 1992. 352 с; Нерсесянц В. С. Философия
  права. М., 1997. 652 с; Нерсесянц В. С. Право — математика свободы : Опыт прошлого
  и перспективы. М., 1996. 156 с.
  2 Нерсесянц В. С. Право: многообразие определений и единство понятия.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>