явів незгоди з диктаторським режимом. Яскравим свідченням цього стали референдуми: 12 листопада 1933 р. — з питання про вихід Німеччини з Ліги націй і 19 серпня 1933 р. — про передачу Гітлеру функцій президента1. Разом із заходами щодо фізичного усунення політичних противників, масовими вбивствами, тотальним наглядом і контролем за народом в цілому і особистим життям кожного пересічного громадянина, зламом судової влади (в її основу покладалися націоналсоціалістичний світогляд і політична доцільність) вони засвідчують насильницький спосіб підтримання влади фашистського режиму.
  Формальноправові вимоги правового характеру приписів держави. Головною формальноправовою вимогою є необхідність дотримання властивих правовій матерії ознак. Правові норми мають передбачати адресатів прав та обов'язків, вказувати на зміст правовідносин, модальність припису, компетенцію органів, які здійснюватимуть їх реалізацію, особливості включення у наявну правову систему тощо.
  Навіть в умовах стабільних, соціально однорідних суспільств можливий значний незбіг інтересів і потреб суспільства з їх відображенням у законодавстві, викликаний неспроможністю законодавства гарантувати реалізацію цих інтересів і потреб. До цього спричиняються складність самого процесу переводу інтересів і потреб у юридичну форму, незадовільний фаховий рівень осіб, які задіяні у правотворчому процесі, опосередкованість законотворчого процесу політичними відносинами та інші фактори.
  
  4. Визначення права
  Причини розбіжностей у визначенні права. Множинність визначень права, які існують у юридичній літературі, залежить від множинності поглядів на походження права, на джерела права, від бачення природи його зв'язків з державою, а також від того, які сутнісні ознаки, особливості, риси права лягають в основу того чи іншого визначення,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>