застосовувати форми безпосереднього волевиявлення (референдум3, народну законодавчу, у тому числі й конституційну, ініціативу). Демократія дозволяє також враховувати думки громадян через опитування, інші механізми підтримання взаємозв'язку населення з органами влади. Наявність таких демократичних форм «зворотного зв'язку» сприяє тому, що процес легітимації презюмується (визнається таким, що здійснюється) виходячи з того, що в разі незгоди населення з рішеннями органів влади ці
  1 Лившиц Р. 3. О легитимности закона. С. 21.
  2 Там само. С. 21.
  3 Щодо ролі референдуму в країнах Європи див.; Constitutional justice and democ
  racy by referendum : European Commission for Democracy through Law. Strasbourg, 1995.
   185 p.
  
  демократичні форми будуть застосовані для відповідної кореляції цих рішень. Якщо подібні демократичні форми відсутні, розбіжність між дійсною волею громадян і вимогами закону не усувається і закон перетворюється на вираження волі не народу, а лише тих, чиї інтереси цей закон відбиває. Такий закон буде триматися лише на силі та примусі державної влади, а не на переконанні громадян. І навіть виконання не перетворить його на правовий закон, оскільки таке виконання не буде підтримуватись суспільством. Відповідно закон не буде відображати і моральних засад суспільства.
  Згадаємо з цього приводу слова Гегеля: «... закон не діє, діє лише дійсна людина, і при оцінці людських вчинків справа може, згідно з даним принципом, полягати тільки у тому, якою мірою нею сприйнятий цей закон, наскільки він увійшов у її переконання. Якщо ж по цьому закону належить судити, тобто взагалі оцінювати, не вчинки, то не зрозуміло, чому такий закон служить і для чого він взагалі має існувати. Такий закон зведений до рівня зовнішньої букви і насправді до рівня марного слова, оскільки тільки

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>