ними правові системи2.
  Доцільно наголосити, що в основі розуміння соціальної регуляції у суспільстві лежить буття людей, усвідомлене, детерміноване умовами співжиття (зіткненням їх інтересів і потреб, необхідністю упорядкування цих інтересів і потреб). Тим самим соціальна регуляція кардинально відрізняється від простої причинності руху матерії неживої природи, саморегуляції та наявності лише первинних елементів психіки у тваринному світі. Зіткнення інтересів і потреб людей ще на самих ранніх стадіях розвитку суспільства викликали потребу правової регуляції, упорядкування поведінки людей, оскільки інші соціальні регулятори не могли виконати функцію належного регулювання.
  Логіка формування права, правових норм з точки зору впливу свідомості на цей процес полягає у тому, що ідеї поведінки людей у суспільстві виникають на рівні індивідуальної свідомості, здобуваючи згодом поширення у суспільстві і визнання як загальнообов'язкових (нормативних). Таким чином вони об'єктивуються (визнаються,
  
  
  
  1 Див; Давид Р. Основные правовые системы современности. С, 382389.
  2 Всеукраинские ведомости, 1996. 13 февраля.
  3 Давид Р. Основные правовые системы современности. С. 408409.
  4 Там само. С. 410.
  5 Аристотель. Сочинения : В 4 т. М, 1983. Т. 4. С. 482.
  
  1 Гегель Г. В. Ф. Философия права. С. 63.
  2 Синицына И. Е. Обычай и обычное право, в современной Африке : История изу
  чения. Кодексы обычного права. М., 1978. С. 108.
  
  
  
  26
  
  27
  
  сприймаються) суспільством вже як правові норми, тобто норми, яким мають слідувати всі члени суспільства. Сили і дієвості таким нормам надають наявні у суспільстві інститути розсуджування поведінки людей.
  Таке уявлення про право, правові норми призводить до висновку про можливість додержавного і позадержавного існування

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>