Буданов. Киев; СПб., 1901. Вып. 2. С. 29.
  3 Там само. С. 2930.
  4 Гурбик Л. О. Вічові традиції й самоуправління міст середньовічної України //
  Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування (історія і сучасність) :
  Тези міжнар. наук.практ. конф. (Рівне, 79 квітня 1993р.) Рівне, 1993. С. 15.
  
  1 Хэллоуэлл Д. X, Моральные основы демократии : Пер. с англ. М., 1993. С. 54.
  2 Локк Д Сочинения : В 3 т. М., 1988. Т. 3 С. 365.
  3 Див.: Гадэ*сиев К. С. Концепция гражданского общества; идейные истоки и ос
  новные вехи формирования // Вопр. философии. 1991. № 7. С. 1934.
  4 Черниловский 3. М. Гражданское общество: опыт исследования // Государство и
  право. 1992. № 6. ~ С. 150.
  5 Див.: Мацюк А. Р. Громадянське суспільство соціальна основа держави, влади і
  Демократії // Українське право. 1995. С. 25.
  
  
  
  24
  
  25
  
  існують правові норми, які містяться в Корані (священній книзі), сунні (збірнику адатів, тобто традицій), іджмі (поєднанні традиції, звичаю і практики), а також у кийасах (судженнях по аналогії). Ці норми теж об'єктивуються (легітимуються) у суспільстві. Відмінними є лише способи їх об'єктивації (легітимації), які витікають із суспільної ваги та призначення джерел, в яких вони містяться. Якщо, наприклад, Коран визнаний суспільством через те, що є священною книгою всієї релігії ісламу, то іджма легітимована як угода мусульманського суспільства, складена докторами ісламу1. Функціонує також система органів охорони права з властивими їй особливостями, щоправда, досить незвичними для сучасних європейців, хоча в історії європейських общин можна знайти аналоги. Так, виконання судового вироку родичем потерпілого, що часто застосовується в ісламському праві2, характерне для багатьох древніх общин, про що вже згадувалося.
  Те ж можна сказати

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>