|
ї складення датують 1016 p.), закріплює право кровної помсти, що сягає своїм корінням у далеку давнину, і навіть, за обережним висновком А. Зиміна, існує ще у період розпаду первіснообщинного ладу3. Звичаєвими нормами права переповнені перші світові пам'ятки права. Це стосується і «Законів XII таблиць» Хамурапі, і «Салічної Правди», і «Саксонського Зерцала», і багатьох інших джерел.
Історія древніх общин свідчить і про різноманітність форм суспільних інститутів розсуджування як засобів гарантування, реалізації правових норм. Нерідко суду як такого не існувало, а здійсненню покарання, яке досить часто покладалось на потерпілу сторону4, передував процес громадського врегулювання конфлікту (через розсуджування, примирення, поєдинок). М. Тесленко, вказуючи на малорозвиненість судів звичаєвого права в Білорусі у XIX столітті, зазначав, що в багатьох місцевостях про них не знають і що вони застосовуються лише у деяких справах і тільки у формі примирення супротивних сторін5.
На більш високому рівні суспільного розвитку сформовується суд як окремий орган. Про наявність судової влади в древніх общинах можна робити висновок по тому традиційному судовому устрою, який
1 Див.: Государство и право на Древнем Востоке // Народы Азии и Африки.
1984. № 2. С. 6287; Jvfe 3. С. 88110. История первобытного общества : Эпоха
первобытной родовой общины. М., 1986. С. 223; Кабо В. Р. Первобытная доземле
дельческая община. M.f 1986. С. 148, 154; Токарев С. А. Проблемы общественного
сознания доклассовой эпохи. М., 1972; та ін.
2 Загоскин Н, П. История права русского народа. Казань, 1899. Т.1. 512 с.
3 Памятники Русского права М., 1952. Вып. 1. С. 74.
4 КордзаяСамадашвили Н. С. Вопросы ответственности в обычаях и средневеко
вом праве Грузии. Тбилиси, 1964. С. 3.
5 Тесленко Н. В. О
|