|
ьс говорить про наявність на наипочатковіших стадіях розвитку племінного способу життя суспільних інститутів влади, органів розсуджування: сахемів (вождів), ради племені в ірокезькому роді, яка приймає рішення і розсуджує спори, системи покарань, у тому числі вигнання3, тобто системи влади, хоча і первісної громади4.
Те ж саме спостерігаємо і в грецькому роді: рада, народні збори, яким належить верховна влада, басилей, що має жрецькі й суддівські повноваження5. У кельтів і германців існує вирок6, народні збори зосереджують дійсну владу і разом з тим є судом7. Таких прикладів безліч.
З іншого боку, саме Ф. Енгельс, який не визнає наявності права у первісному суспільстві, дуже широко використовує для характеристики первісного суспільства правові категорії там, де, за його логікою, їм немає місця. Це і «батьківське право із спадкуванням майна дітьми»8, «право усиновлення родом», «право взаємного спадкування», «право обирати і усувати старійшин»9. Навіть більше того. «Важко сказати, — пише Ф. Енгельс, — чи був для автора так званої Першої книги Мойсея патріарх Авраам власником своїх стад в силу свого права як глава сімейної общини чи може в силу свого становища фактично спадкового старійшини роду»10. Тому здаються принаймні дивними спроби окремих науковців не помічати широкого застосування таких визначень. А. Першіць, зокрема, вважає, що Енгельс згадує право стосовно докласового суспільства тільки в запозичених у І. Бахофена таких словосполученнях, як «материнське право» чи «батьківське право», і що це не означає ви
1 Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Ен
гельс Ф. Твори. Т. 20. С. 152.
2 Енгельс Ф. АнтиДюрінг // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 21. С. 174.
3 Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності І держави. С. 103 105.
4 Там
|