х випадках. Це стосується і первіснообщинного ладу, на самих ранніх стадіях якого, на погляд багатьох вчених, вже виникає право.
  Можна, звичайно, припустити, вслід за Ф. Енгельсом, що племінний устрій не потребує панування та підкорення і всі конфлікти полагоджуються самим племенем за допомогою звичаю. Однак чи вірне таке припущення? Спробуємо розібратися за допомогою самого Ф. Енгельса.
  Він пише: «Велич родового ладу, але разом з тим і його обмеженість, проявляються в тому, що тут немає місця для панування і поневолення. Всередині родового ладу не існує ще ніякої різниці між правами і обов'язками; для індійця не існує питання, чи є участь у громадських справах, кровна помста або сплата викупу за неї правом
  
  
  
  1 Виндельбанд В. Избранное : Дух и история : Пер. с нем. М, 1995. С. 51.
  
  Лукашева Е. А. Право, мораль, личность. М., 1986. С. 14.
  
  
  
  18
  
  2*
  
  19
  
  чи обов'язком; таке питання здалося б йому настільки ж безглуздим, як і питання, чи є їжа, сон, полювання — право чи обов'язок?»1.
  В «АнтиДюрінзі» Ф. Енгельс зазначає, що в основі політичного панування всюди було виконання якоїнебудь суспільної службової функції і що політичне панування було тривалим лише в тому разі, коли воно цю суспільну службову функцію виконувало2. Право, як і держава, виникає, за твердженням Енгельса, з виникненням класів у результаті розподілу праці, виникненням публічної влади. Первісне суспільство, оскільки не має цих ознак (щоправда, влада, існуюча у ньому, характеризується як зачаток державної влади), вирішує всі питання спільно, переважно на основі звичаю. Немає різниці і між правом та обов'язком людини.
  Тут впадає у вічі певна ідеалізація первісного суспільства: відсутність протиріч, гармонія суспільних стосунків, улагоджування всіх справ спільно і т. ін. У той же час сам

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>