спільною людиною, яка через оволодіння матеріальною культурою формує власну систему цінностей та ідеалів, власний світогляд. У процесі спільної життєдіяльності людей виробляється суспільна свідомість як сукупність поглядів, ідей, уявлень про світ і місце людини у цьому світі, про мету і зміст життя, систему життєвих цінностей та ідеалів. Значне місце у суспільному світогляді посідають уявлення про активне ставлення
  
  
  
  16
  
  1 Гудолл Д. Шимпанзе в природе. М., 1992. j
  2 Гегель Г. В. Ф. Философия права. С. 848.
  2 91308
  
  У \< n a I
  bit.
  
  і о а юридична
  а а а їх о Мі
  
  людини до соціальної і природної діяльності, яке формує вихідні орієнтири і програму соціальної поведінки людини.
  Оцінний момент людської свідомості дозволяє розглядати дійсність не лише як існуюче, а й належне з огляду на її цілі і буття у майбутньому.
  З філософської точки зору йдеться про нормативну свідомість, сутність якої, за визначенням В. Віндельбанда, полягає у тому, що вона «повинна бути (виділено мною — А. 3.) в дійсності повністю незалежною від ЇЇ реального існування в природно необхідному розвитку емпіричної свідомості»1.
  В основі нормативності свідомості лежить здатність її до логічних, етичних і естетичних оцінок, створення на цій основі правил поведінки людей і визнання їх необхідними і загальнозначущими.
  Завдяки свідомості відбувається визначення потреб людини. Потреби людини є біосоціальними. Це і фізіологічні потреби у їжі, житлі, одязі, фізичному русі. Це й духовні потреби: спілкування, піклування про інших, оволодіння знаннями, самовдосконалення, передача здобутого соціального досвіду, естетичне освоєння світу, реалізація розумових можливостей тощо. З розвитком людства потреби змінюються, стають численнішими.
  У суспільному середовищі потреби та інтереси людей відбиваються

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>