2.
  С. Зі.
  2
  С 22.
  Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України : У 2 т. К., 1995. Т. 1. Цит. по: Шапп Я. Основы гражданского права Германии : Учебник. М., 1996.
  
  
  
  148
  
  149
  
  На наш погляд, такий підхід дозволяє оперативно подолати недоліки законодавства, сприяє ефективній діяльності суду щодо захисту прав людини, належному функціонуванню правової системи.
  Проблема застосування загальних принципів права полягає в тому, що їх застосування не повинно штучно обмежуватись чинним законодавством і перевага не повинна віддаватись спеціальному законодавству при застосуванні права, як це відбувається сьогодні. Так, норма Конституції про відшкодування моральної шкоди (ст. 56) не містить випадків обмеження такого відшкодування. В той самий час, у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (иемайнової) шкоди» Верховний Суд пояснив, іцо «спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайиової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством, зокрема: ст. 7 і 440і Цивільного кодексу України ..., ст. 49 Закону України "Про інформацію", ... та іншими»1. Ця постанова продовжувала діяти без будьяких змін і після прийняття Конституції України, що є свідченням судовоправової політики у питанні тлумачення обсягу і меж можливого застосування судами правових принципів, у тому числі конституційних принципів.
  Судова практика у разі необхідності усуває недоліки законодавства, його відставання від реалій життя, спираючись на норми закоиодав / сгпва. На Заході така практика відома досить давно. Мова йде про ситуацію, коли закон в силу відставання від потреб практики не співпадає з принципами справедливого правосуддя і коли

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>