розвитку суспільства, починаючи з найбільш ранніх стадій, а й суспільства сучасного.
  Механізм виникнення правової регуляції у суспільстві. Певний порядок характерний для всіх форм руху матерії. Для неживої природи — це лише послідовність процесів (хімічних і фізичних). Для живої природи (біологічних організмів), згідно з вченням Дарвіна, цей порядок не що інше, як саморегуляція, тобто наявність процесу обміну речовин, розвитку і розмноження на основі природного добору, елементами якого є мінливість у результаті впливу природного середовища, спадковість та виживання найпристосовуваніших організмів у процесі боротьби за існування.
  Ця саморегуляція передбачає також зворотний зв'язок у біологічних системах на різних рівнях (субклітинному, клітинному, організмовому, популяційному, біосферному), запам'ятовування інформації та її передачу. Упорядкування у тваринному світі здійснюється під впливом не тільки саморегуляції на основі природного добору, а й наявних елементів психіки, здатності безпосередньо відображати світ. Накопичення досвіду, набуття здатності об'єднання інформації різних сенсорних модальностей та оцінки складних факторів соціального буття, вдосконалення реакцій, вивчення взаємовідносин у спільноті призводять
  
  до коригування поведінки тварин як на видовому, так і міжвидовому рівнях1.
  Людина наділена свідомістю, здатністю мислити, тобто опосередковано й узагальнено відображати предмети і явища об'єктивної дійсності в їх історичних властивостях, зв'язках і відношеннях. Завдяки свідомості і мисленню людина виділяє себе з оточення, визначає своє місце і роль в цьому оточенні, виробляє ставлення до світу. На основі свідомості людина створює програми діяльності, вирішує практичні завдання, керує своєю поведінкою.
  Прояв людини у суспільстві є результатом низки усвідомлених

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>