о законодавствує, лише парламент, усі інші органи державної влади приймають нормативні акти подзаконного характеру, які не мають такої юридичної сили, яка зрівнювала б їх за
  1 Див.: Алексеев С С. Проблемы теории права ; В 2 т. Свердловск, 1973. Т. 2. С. 42; Конституция СССР и законодательство развитого социализма. М, 1984. С. 8.
  
  
  
  142
  
  143
  
  юридичною силою з законами. Більше того, їх юридична сила значно нижча; ці органи здійснюють підзаконне регулювання.
  Кристалізація поняття законодавства у вузькому розумінні як виключному стає ще більш послідовною на основі нової Конституції України, яка скасувала такий орган, як Президія Верховної Ради (відповідно, зникли укази Президії Верховної Ради, які мали досить високу юридичну силу).
  Зі скасуванням повноважень Кабінету Міністрів України видавати декрети, які мали силу закону, зникла й ця підстава для подальшого включення в теоретичному розумінні в масив законів декретів (разом з тим слід зазначити, що декрети, прийняті раніше, будуть існувати ще тривалий час). Нормативне регулювання з боку парламенту на сьогодні здійснюється виключно законом (у формі постанов здійснюються кадрові призначення). Така практика відповідає природі законодавчого органу держави, яким є Верховна Рада України. Розробники Конституції намагались уникнути двозначності у розумінні терміна «законодавство». Цього вдалося досягти, за винятком окремих статей, зокрема, ст. 19 Конституції, згідно з якою правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Тому у цій статті та в інших статтях термін «законодавство» дає підстави для тлумачення його у широкому розумінні. Оскільки згідно зі ст. 92 Конституції України регулювання основних обов'язків

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>