|
отожнюватись з нормами права.
Політичними рішеннями парламенту є законодавчі акти в гіршому ^розумінні цього слова, коли закони приймаються поспішно, необгрунтовано, без належного забезпечення правових механізмів їх впровадження в дію, без врахування реалій суспільного життя, на догоду певним політичним силам. Такі рішення неспроможні регулювати суспільні відносини, є звичайними політичними гаслами. А політичними рішеннями (знаряддями політики, а не права) є ненормативні акти такого роду, як заяви, декларації, звернення тощо, мета яких — вираження політичної позиції парламенту, привернення уваги до необхідності вирішення важливого питання тощо.
Усвідомлення важливості впливу політики на законодавчі рішення зумовлює потребу у формуванні цивілізованого механізму реалізації державної політики. Мова йде про необхідність нормативноправового^ забезпечення процедури, прийняття рішень на основі дотримання де" мсгкра^ичйх'^асад та попередження заполітизоваиості рішень, які приймаються, гарантування прав меншості, оптимізації процедури узгодження позицій політичних сил, упорядкування діяльності політичних фракцій в парламенті, законодавчого визнання і контролю законом лобістської діяльності. Останнє має надзвичайно важливе значення в умовах закладення основ парламентаризму в Україні, де правила регулювання лобістської діяльності формуються стихійно, не є легальними, в результаті чого така діяльність досить часто порушує моральні норми, продукує конфлікти між політичними силами, спотворює реальні потреби правового регулювання суспільних відносин.
1Див.: Проблеми сучасної політики та шляхи її здійснення : Тези доп. Всеукр. наук.практ. конф, Одеса, 1993. С. 238.
В умовах правової держави право має бути деідеологізоване, що означає, насамперед, відмову від визнання державою обов'язкової
|