|
й порядок грунтується на засадах, відповідно доЛіких ніхто не може бути примушений робити те, що.не передбачено законодавством, а органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Конкретизацією ст. 19 Конституції є ст. 92, яка визначає перелік питань, які регулюються виключно законом. Законом регулюються, зокрема, організація і діяльність органів Верховної Ради України, виконавчої влади, основи державної служби, організація і діяльність прокуратури, установ виконання покарань тощо. Конституцією і законом встановлюються також питання статусу та діяльності інших органів держави, межі їх повноважень.
Правові норми не тільки регламентують здійснення органами державної влади та посадовими особами їх обов'язків, а й зобов'язують до виконання тих чи інших дій або утримання від них, встановлюючи відповідальність за невиконання таких вимог.
Що стосується громадян, то право встановлює для всіх загальні рамки їх поведінки, забороняє поведінку кримінального характеру, поведінку, яка порушує права інших громадян, обмежує дії, які порушують національну безпеку, громадський порядок, але при цьому не примушує робити те, що не передбачено законодавством, і тим самим відкриває простір для ініціативи та вільної діяльності.
Позапартпійпістпь права, його відносна самостійність щодо політичних cwi та деідеологізоваиість. Право в умовах плюралістичного суспільства, багатопартійності, проголошених Конституцією України (ст. 15), позбавляється безпосєредньогодомінуючого впливу політики однієї чи кількох партій шляхом вимоги враховувати політичні настанови, які перетворюються лише на політикоідеологічні наміри партій, у нормотворчій діяльності органів державної влади. Засобом запобігання
|