ти можуть одностайним голосуванням визнати неприйнятною або вилучити із свого реєстру справ індивідуальну заяву, подану від будьякої особи, групи осіб чи неурядової організації однієї із країнучасниць. Якщо рішення про неприйнятність не буде ухвалене (нагадаємо, що суд не розглядає індивідуальні заяви, якщо вони анонімні або порушують питання, що вже було вирішене; якщо питання розглядалось шляхом іншої процедури міжнародного розслідування чи врегулювання; якщо заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї; якщо заява є зловживанням права на оскарження), палата приймає рішення про прийнятність заяви.
  У разі визнання прийнятності заяви Суд вживає заходів до дружнього врегулювання спору на основі поважання прав людини, визначених у Конвенції, і у разі визнання факту порушення Конвенції передбачас часткову сатисфакцію (задоволення). Впродовж трьох місяців від дати ухвалення рішення палатою будьяка сторона має право звернутися з проханням про передачу справи на розгляд Великої палати. Рішення Великої палати є остаточним.1
  Незважаючи на ратифікацію Україною ще в 1997 р. Конвенції з прав людини та Першого, 2, 4, 7 та 11 протоколів Конвенції, практика захисту прав і свобод в європейських інституціях з боку українських громадян є покищо стихійною. Громадяни України мало обізнані з порядком звернення до Суду та з порядком його роботи. У зв'язку з цим більшість справ практично не має перспективи бути визнаними прийнятними і розглянутими Судом. Так, за період з моменту ратифікації Україною Конвенції з прав людини прийнятними визнано лише декілька звернень.
  На жаль, Україна до цього часу не ратифікувала Європейську соціальну хартію, яка гарантує основні соціальні права, забезпечує їх правовий захист через міжнародну систему контролю, через систему колективних рекламацій.
  Не

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>