№ 1. Ст. 1.
  
  
  
  116
  
  117
  
  яких настає право на відшкодування), як незаконне засудження, незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, незаконний арешт, а й незаконне проведення оперативнорозшукових заходів, незаконне проведення обшуку, накладення арешту на майно, незаконне відсторонення від роботи, а також інші процесуальні дії, що обмежують права людини й громадянина.
  Для того, щоб права і свободи людини виконували функцію контролю за владою і стримування влади, давали державі міру і робили її розумного, спрямовували її зусилля на виконання соціальних завдань мають бути розвинуті існуючі в цій сфері установи (інституційний аспект прав).
  Конституція України підносить на якісно новий рівень інституційне забезпечення прав і свобод людини. Поперше, всі права і свободи на основі ст. 55 Конституції підлягають судовому захисту. Кожна людина має гарантоване право на захист всіх своїх прав у суді. Конституція створила конституційноправові передумови для матеріальної, фінансової та кадрової незалежності суду.
  Подруге, за чинним законодавством громадяни отримали право бути суб'єктами конституційних подань до Конституційного Суду України з приводу офіційного тлумачення Конституції та законів України (ст. 43 Закону «Про Конституційний Суд України»1).
  Інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституція України запровадила вперше в Україні посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, на якого покладається парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина.
  Аналогічна посада існує в багатьох країнах світу, але називається дещо інакше — омбудсмен, народний захисник, посередник тощо (доречно нагадати, що посада омбудсмена вперше запроваджена у Швеції в 1809 р. і означала дослівно «уповноважений при

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>