и і громадянина найважливіша ознака правової держави
  Визнання принципу зв'язаності держави правами й свободами людини і громадянина на конституційному рівні. Визнання невідчужуваності та непорушності прав і свобод людини, усвідомлення приналежності їх людині за самою її природою і відображення цього факту суспільною свідомістю створює передумови для дотримання державою, її органами, посадовими та службовими особами прав і свобод людини, для зв'язаності їх цими правами і свободами.
  Реальним правовим фундаментом, на якому виростає і який живить життєдайними соками правову державу, є представницька демократія як спосіб здійснення влади, коли народ безпосередньо виконує державотворчу функцію, через вільні вибори організує державну владу, надаючи їй вищої легітимності, визначаючи через конституцію, інші установчі акти реальні цінності, на яких будуватиметься держава, і
  
  забезпечуючи тим самим органічну єдність народу і держави, характерну для правової держави.
  Фундаментальним для розуміння сутності правової зв'язаності держави правами та свободами людини і громадянина є положення частини 1 ст. З Конституції України, згідно з яким «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».
  Конституція відтворює сформовану у суспільній свідомості світоглядну оцінку людського фактора, констатуючи його найвище місце в суспільстві серед усіх соціальних цінностей, а через конституційне закріплення надає ідеї людини нормативного характеру.
  Ідея людини не набуває виразу виключно нормативної державної ідеології, як це було характерно для періоду дії радянських конституцій, а переводиться у площину реальних конституційноправових відносин, перетворюється на нормативну базову основу легітимації влади і конституційноправового

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>