очас слід зазначити, що в юридичній літературі висловлювалась думка, що ототожнення юридичної природи традиційних і нетрадиційних форм діяльності може призвести до процедурного перевантаження насамперед управлінської діяльності, зниження кількості варіантів правомірної поведінки громадян, погіршення можливостей для захисту прав громадян внаслідок громіздкості законодавства.
  Юридичні форми діяльності — це визначені в чинному законодавстві форми, в яких органи держави, посадові та службові особи держави
  1 Фундаментальные проблемы концепции формирования советского правового го
  сударства. С. 120.
  2 Там само. С. 137138.
  3 Там само. С. 140.
  
  здійснюють свої повноваження, приймають та скасовують рішення. В юридичній формі діяльності можна виділити організаційноправовий та процедурнопроцесуальиий аспекти.
  Організаційноправовий аспект юридичної форми діяльності характеризує організаційну сторону діяльності органу державної влади, його посадових та службових осіб, форми, в яких здійснюється ця діяльність та приймаються рішення.
  Процедурнопроцесуальний аспект юридичної форми діяльності характеризує особливості процедур розгляду та вирішення питань, прийняття рішень вказаними суб'єктами.
  Виходячи із запропонованої розробниками теорії юридичного процесу класифікації юридичних форм діяльності, можна говорити про юридичні форми установчої, правотворчої, правозастосовчої та контрольної діяльності. Але, як правило, органи державної влади здійснюють не один вид діяльності. Так, Президент України згідно з Конституцією України утворює, реорганізує та ліквідує органи виконавчої влади та призначає посадових осіб (установча діяльність), видає укази і розпорядження (иравотворча діяльність), здійснює помилування, присвоює військові звання, приймає рішення про прийняття до громадянства України

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>