рисдикційних правових форм діяльності. Вони розглядаються як такі, що більшою чи меншою мірою властиві усім правовим формам діяльності1.
  Правові форми діяльності були узагальнені та класифіковані таким чином: установча діяльність (державновладна діяльність по визначенню повноважень, ліквідації або перетворенню органів держави, їх структурних підрозділів і посадових осіб); правотворчість (державновладна діяльність по розробці нових, зміні та відміні старих правових норм); правозастосування (державновладна діяльність по реалізації нормативноправових приписів шляхом наділення одних учасників правових відносин суб'єктивними правами і покладення на інших відповідних юридичних обов'язків або шляхом вирішення правових спорів і притягнення винних до юридичної відповідальності за правопорушення), контрольна діяльність (державновладна діяльність по нагляду і перевірці відповідності виконання і дотримання нормативноправових приписів і припинення правопорушень)2.
  Запровадження такої наукової категорії, як юридичний процес, її всебічне обгрунтування сприяло посиленню уваги до процедури вирішення юридичних справ і розробки поняття «процесуальна форма» як порядок здійснення процесуальних дій і прийняття рішень3 та виділення елементів процесуальної форми (процесуального режиму, процесуального провадження та процесуальних стадій), вдосконаленню процедури здійснення різноманітних видів діяльності органами державної влади та їх посадовими особами. Іншими словами, була усвідомлена необхідність забезпечення оптимального правового режиму при здійсненні процесуальних дій, гарантування правового статусу учасників юридичного процесу для досягнення найбільш ефективного результату, оптимізації порядку здійснення процесуальних дій органами державної влади на всіх стадіях вирішення правових питань.
  Водночас

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>