нала природні права людини, проголосила громадянські, соціальні та політичні права людини у своїй конституції чи законодавчих актах, а й забезпечила правовий режим неухильного дотримання прав і свобод людини й громадянина. Правова держава — це та держава, в якій реально функціонує режим зв'язаності влади правами та свободами, яка юридично зобов'язана захищати та гарантувати ці права й свободи.
  Принцип зв'язаності держави правами й свободами людини і громадянина є, таким чином, центральним сутнісним елементом у розумінні правової держави.
  Зв'язаність держави правами і свободами означає обмежений держави цими правами і свободами, правову і юридичну детермінованість. Саме в такому аспекті зв'язаність держави правами і свободами людніш і громадянина розглядається у нашій роботі.
  Принципом правової держави, який дозволяє активно виконувати функцію обмеження влади, є закріплений у Конституції України принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову (ст. 6) з конституційноправовими важелями стримувань і противаг. Поділ влади забезпечує оптимальну взаємодію окремих гілок влади, обмежує державну владу та ставить її під контроль через взаємне стримування гілок влади. В умовах поділу влади кожна гілка влади зобов'язана не лише дотримуватись конституційної тези про заборону узурпації влади (ст. 5), здійснювати владу у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ст. 6), а її органи та посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України, а й відчувати, що необхідність дотримання Конституції і чинного законодавства є обмежуючим та стримуючим для них фактором.
  В силу взаємного стримування і взаємного контролю окремі гілки влади не можуть узурпувати владу і тим самим відмовитись від демократичних основ держави,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>