Ю. В. Основы философии права. М., 19^7. С. 325. Див. також:
  Бляхман Б. Я. Правовое государство: история и проблемы построения. Кемерово,
  1995. 246 с; Мартышкин О. В. Несколько тезисов о перспективах правового государ
  ства в России // Государство и право, 1996. № 5. С. 313; Правовое государство,
  личность, законность / В. С. Нерсесянц, Г. В. Мальцев, Е. А. Лукашева и др. М, 1997.
  138 с.
  2 Рабгнович П. М. Сучасні концепції правової держави // Правова держава Украї
  на: проблеми, перспективи розвитку. X., 1995. С. 67.
  
  
  
  98
  
  99
  
  Що стосується матеріального аспекту правової держави, то вона орієнтується на високі ідеали нормотворчості, зв'язуючи законодавство конституційними принципами і нормативно встановлюючи систему прав громадян1, у тому числі таких «надпозитивних» прав, як людська гідність, свобода, справедливість2. Саме ці цінності залишаються основою змістовної визначеності та умовою реалізації вимог, пов'язаних з ідеалами і символами віри, які не можуть бути відкинуті. У такому контексті правової держави право розглядається як нерозривна єдність формальних і матеріальних елементів, як сукупність норм об'єктивного права і суб'єктивних прав, що поєднуються з обов'язками, породжуючи відповідальність. Таким чином соціальний лад перетворюється у правопорядок, а відносини людей — у правовідносини3.
  Особливо велике значення для розуміння природи і суті правової держави в Україні, інших посттоталітарних державах мають права і свободи громадян, необхідність їх всебічного гарантування. Більше того, тільки формальний підхід до розуміння правової держави не є придатним (через тривале ототожнення закону і права, не підкріпленого легітимністю влади та відповідністю закону етичним категоріям суспільства, дотриманням прав і свобод громадян). «Синдром» повернення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>