сті місцевого самоврядування створює передумови для унеможливления волюнтаристського підходу до формування системи влади, перешкоджає утворенню органів, не передбачених Конституцією України, виходу їх за межі конституційних повноважень.
  Важливе значення для визначення природи української держави має визнання її соціальною державою (ст. 1 Конституції). Держава бере на себе зобов'язання забезпечити кожному громадянину гідні умови життя (ст. 48 Конституції), соціальну рівність (ст. 24 Конституції), здійснювати соціальний захист і надавати соціальну допомогу. За ви
  
  конання цих зобов'язань держава відповідає і політично, і юридично. Виконання державою своєї соціальної функції є умовою легітимації влади, а реалізація багатьох соціальноекономічних прав і свобод громадян спирається на юридичні механізми і гарантії.
  Оцінка конституційних принципів державності, республіканського правління, демократичного устрою, соціальної держави як чинників, що обмежують державну владу, залежить від наявності відповідних правових механізмів їх реалізації, повноти регулювання складових цього ладу. Тобто всі вони набувають сили і дієвості лише при набутті юридичного виразу, юридичної форми. Конституція надає їм таку форму, наповнює правовим змістом, і тим самим створює умови для їх послідовної реалізації у чинному законодавстві. Конституція забезпечує етичноправове підґрунтя влади не лише обґрунтовуючи моральними цінностями та етичними категоріями мотиви, якими керувалась Верховна Рада України при прийнятті Конституції (преамбула), а й використовуючи їх при визначенні особливостей конституційноправового регулювання владних відносин.
  Особливе місце в системі чинників унормовування держави, обмеження державної влади і забезпечення юридичних механізмів її функціонування посідає поняття «правова держава»,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-401 * збірник літератури №4 * >>>далее>>>