|
нципи державності досить тісно взаємопов'язані між собою. Основне завдання республіки — забезпечення державного устрою, заснованого на праві та порядку, а найважливіша турбота демократії — забезпечення народного правління, народного представництва і максимальної свободи. Досить точно співвідношення республіканського та демократичного принципу визначаються у книзі «Державне право Німеччини»: «Республіка — це, без сумніву, панування, здійснюване через державні установи, але демократична республіка як сучасна держава на відміну від аристократичних республік далекого минулого базується на принципі рівної для всіх свободи і разом з тим на переконанні, що одного братерства недостатньо, щоб зберегти цю рівність, що відмінності між людьми нездоланні, як і заснована на них нерівність здібностей і сил, які не перешкоджають їх здійсненню, що свобода повинна забезпечуватись не відкиданням влади, не реалізацією ефемерних ідей чи руйнуванням всіх перешкод на шляху до реалізації справжнього гуманізму, а лише правовою організацією сил, які претендують на урядову владу»1.
Норми щодо республіканського і демократичного устрою держави не лише стають фундаментом для функціонування усіх гілок влади, визначаючи архітектоніку державної влади, повноваження відповідних органів, умови «відтворення» держави, а й визначають орієнтири для діяльності держави та її органів, унормовують та обмежують їх через запровадження вільного державного устрою, політичної відповідальності виборних органів перед народом, збалансування законодавчої, виконавчої і судової влади і їх взаємне стримування.
Конституційне закріплення фундаментальних засад держави, суб'єктів владних відносин у ній, політичного режиму, особливостей статусу та повноважень органів законодавчої, виконавчої та судової влади, основ організації і діяльності
|